Якщо хтось ще пам’ятає події кількарічної давності, Партія «Реформи та Порядок» назвалася «Наша Україна». Потім, щоправда порядні реформатори знову повернули собі стару назву, мовляв, інша «Наша Україна» дискредитувала бренд.

Тепер ПРП уклало союз з БЮТ. Отже від «Нашої України» до БЮТу - один рік. Саме стільки минуло з тих пір, як на одному із з’їздів делегати ПРП вирішили почати переговори з Тимошенко.

Фото автора

До речі, з’їзді був доволі нудний й сірий. Просто гнітючий. Він зовсім не нагадував те життєрадісне, приправлене анекдотами, насичене зірковими постатями української політики зібрання, де вперше заговорили про союз з Тимошенко.

Цікаво, що рік тому в учасників з’їзду було кілька бачень союзу з Тимошенко. Делегат Жир пропонував це зробити якнайскоріше.  «Якщо ми будемо довго торгуватися, то товар може й завонятися», - попереджував політик. Володимир Філенко просив протилежне: «А я б оце друзі дуже не поспішав. Не треба штани дуже закочувати. Бо там нас жінка чекає, щоб щось з цих штанів не виглядало, бо будемо виглядати… не дуже». 

Стецьків був взагалі проти об’єднання з БЮТ. Коли партія прийняла рішення почати переговори, він заявив, що ПРП більше де-факто не існує. Перед нинішнім з’їздом він остаточно порвав з партією.

Четверту позицію тоді озвучив Пинзеник, який зазначив, що завданням ПРП було об’єднати в одному блоці НСНУ, Блок Юлії Тимошенко, «Пору». На той час вже було чітко зрозуміло, що цей сценарій неможливий. Однак Пинзеник тримався за цю ідею, адже не хотів полишати крісло міністра і псувати стосунки з Президентом. А позиція Тимошенко була категоричною: жодний член її блоку не може бути в уряді Єханурова.

Отож, стосунки з БЮТ почали розвиватися за сценарієм Філенка. Він, бідний, турбувався, щоб щось там з штанів під час бігу не виглядало, а в результаті ПРП прийшла до Тимошенко взагалі без штанів, гола й боса, як один з делегатів з’їзду.

Звичайно, у ПРП ще існує такий серйозний ресурс, як розгалужена регіональна структура. Однак для БЮТ вона не лише не потрібна, а й шкідлива - почнеться гризня й з’ясування стосунків між осередками партій на місцях. Об’єднання з ПРП для БЮТу цікаве лише як піар-хід. Як заявив Турчинов: «Поки інші балакають про єднання, ми це робимо».

Для ПРП, безумовно, було б цікавіше, якби об’єднання відбулося перед виборами – мали б своїх нардепів і, можливо, навіть окрему групу у складі парламентської фракції БЮТ. Нині лідери ПРП воліють про це не говорити. Віктор Пинзеник назвав політичною помилкою лише об’єднання з «Порою». Оцінку своєї ролі у зриві об’єднання з БЮТ перед виборами він не дав ні делегатам, ні журналістам. «Навіщо згадувати про минуле, треба говорити про майбутнє», - сказав на відповідне запитання Пинзеник.

До об’єднання з БЮТ схвально поставилися практично всі делегати. Лише представники   Львівської організації обережно натякали, що в розколі помаранчевого табору, можливо, частково винна й Тимошенко. Такі заяви викликали обурення іншої частини делегатів.  «Это у них дух Стецькова, еще живой», - посварив львів’ян голова одеської організації пан Форшайт.

З трибуни з’їзду цей чоловік  публічно озвучив головну домовленість, яка відсутня в  офіційному документі: «Пинзеник домовився з Тимошенко, що ПРП підтримає її кандидатуру на Президентських виборах». Пинзеник на це лукаво посміхнувся, мовляв, в угоді про об’єднання написано лише про підтримку спільного кандидата в Президенти, але ви, друзі, правильно зрозуміли.

«На ура» на з’їзді проходила критика президента й «Нашої України», прем’єра та уряду. Лише Віктор Пинзеник у своїй промові стосовно Президента промовчав. Він рішуче заявив, що націонал-демократичні сили розкололи «акціонери НУ», які почали використовувати адміністративні важелі й гризтися за посади, що в результаті призвело до «несправедливої відставки уряду Тимошенко».

Аплодисменти в залі лунали рідко. Делегатам сподобалось кілька висловів виступаючих, які вони нагороджували оваціями. Наприклад: «Президент цілується з вчорашніми ворогами. Сьогодні вони викидають з Кабміну його міністрів, а завтра і його самого викинуть на пасіку».

Також бурю аплодисментів зірвав Закарпатський голова, коли відповів на «козлів» Януковича своїми «козлами»: «Вы помните  слова Януковича «эти казлы мешают нам жить». Давайте покажем этим казлам, что мы - не быдло!»

Але найбільше зал радів, коли на трибуну піднявся Олександр Турчинов. До речі, партійці чекали саму Юлію Володимирівну. Однак через туман її літак не зміг сісти в Борисполі. Отож, вітати союзників довелося Турчинову. Він  вміло підлестився до лідерів партії, які сиділи в Президії під великою бджолою: «В парламенті дуже не вистачає вас: Пинзеника, Філенка, Соболева, Гриніва, адже ПРП - це партія інтелектуалів. На крадені гроші ми можемо відповісти інтелектом та патріотизмом».

Далі Турчинов розповів, що БЮТ теж не безгрішний: зробила багато помилок, зокрема, при складанні списків, до яких «примазалось» багато недостойних людей. Певно, це знову був натяк президії, мовляв, на їхньому місці могли бути ви – «достойні».

Далі Турчинов говорив про загрозу тоталітаризму, про порятунок у єдності, про утопічність ідеї нової політичної сили. Турчинов дав зрозуміти, що нова партія, про яку багато говорить Луценко, Стецьків та окремі лідери «Нашої України», - це «шлях у нікуди». «В 2006 році в парламент не потрапило жодної нової політичної сили. Я переконаний у тому, що треба не вигадувати щось нове, треба об’єднувати живе, треба об’єднувати тих, хто здатний виборювати перемогу», - наполягав Турчинов.

Після своєї промови він пішов в кулуари, давати автографи. Делегати десятками накидалися на Олександра Валентиновича. «Пішли з фотографуємося  з нашим новим лідером», - потяг один делегат іншого в бік Турчинова. Очевидно, партійці по-своєму зрозуміли слова Пинзеника про те, що партія не розчиниться в БЮТ. Деяких така перспектива не лякала. Інші відверто сумували: «Нам тепер доведеться лише патрони підносити». «Нічого, спочатку поносимо патрони, потім виб’ємося в кулеметники», - заспокоювали їх інші.

З’їзд завершився досить швидко. Делегати роз’їхалися по регіонах, дехто - щоб активно працювати в обласних та міських радах. Інші, де ПРП програла на місцевих виборах, тішити себе надією про дострокові вибори. Зокрема, таке сподівання  висловив депутат міськради Києва Володимир Бондаренко: «Сьогодні є реальна перспектива проведення дострокових парламентських та місцевих виборів».  Про таку перспективу в ПРП говорять як про заповітну мрію.