Сьогодні ми закінчуємо видруковувати книжечку «Зроби подарунок Україні».
Впродовж місяця ви могли ознайомитись з її змістом. Нагадаємо, автори книжечки хочуть змінити ситуацію, в якій сьогодні опинилася країна, а ситуація ця полягає в тому, що говорити українською мовою не є «престижним». На вулицях міст України панує мовний тиск, у прагненні мавпувати інших українець перетворюється на блазня. Ті ж, хто змалку говорить російською, іноді хочуть перейти на українську, але здійснити таку революцію непросто. Серед російськомовної частини населення багато хто різко негативно ставиться до проукраїнської політики, треба зізнатись, що дійсно вона часом проводиться некоректно, рух «Не будь байдужим» поки не рухається на південь і схід, в цих регіонах мовна тема є болісною і вимагає інших контекстів для своєї популяризації.
Першим кроком, який запропонували автори книжки було обрати дату для переходу на українську, потім було запропоновано створити собі мовне середовище, тут Ви можете знайти українські сайти, книги, аудіопродукцію належного рівня. Третім кроком було визначити людей, з якими ти спілкуватимешся тільки українською, з якими «гратимеш» в цю мовну гру, вправляючись у вивченні, можливо, нової для себе мови.
Крок четвертий. Звертайся українською мовою у громадських місцях
Наприклад, у магазині, маршрутці. Після місяця «тренувань на друзях» це буде другий етап Твоєї програми.
Пам'ятай, що поруч можуть перебувати люди, які, як і Ти, вирішили перейти на українську, але, може, не такі впевнені. Твоя українська мова їх підбадьорить і допоможе.
Треба бути готовим до того, що Тебе будуть перепитувати російською. Не бентежся - перепитують, бо недочули, а не тому, що не зрозуміли по-українськи.
Олег Скрипка, гурт «ВВ»
Я вважаю, що кожен із нас має поставити собі запитання, чи хоче він, щоб існувала українська держава. І якщо людина хоче, щоб існувала сучасна розвинута Україна як культурне суспільство, мова, звісно, необхідна.
Без розвинутої мови не може бути розвинутої економіки. Якщо у нас не буде розвинутої держави, ми годуватимемо інші держави - це економічний закон.
Фото з вечорниць етно-диско
Сумно спостерігати за батьками, у яких діти не розмовляють українською. На мій погляд, будь-який представник молодіжного авангарду має володіти кількома мовами. І українською - насамперед. Це правильний, культурний підхід. І він має закладатися з дитинства у кожній українській родині.
Ми маємо формувати елітарне україномовне суспільство. І роль Києва як столиці в цьому процесі дуже велика. Культурний прошарок суспільства вже розмовляє українською мовою. Люди, які прагнуть іти в ногу з часом, мають володіти українською. А всі теорії «неіснування» української мови - від того, що люди лінуються її вивчити.
І коли ми зараз піднімаємо питання популяризації рідної мови, йдеться не про прийняття якогось чергового закону, а лише про власну ініціативу, адже ми робимо зміни в першу чергу в собі і своєму оточенні. Це є прояв нашої внутрішньої свободи. А якщо цю ініціативу підхопить широкий загал, важко вже створювати перешкоди до її виконання.
Крок п'ятий. Говори по-українськи на роботі.
Можливо, цей етап є найскладнішим. Адже на роботі всі інтелектуальні сили забирає власне робота. Підготуйся сумлінно.
Попередь колектив. Оволодій термінологією, з якою Ти працюєш. Склади список професійних термінів, в українському перекладі яких Ти не впевнений, та переклади їх зі словником. Тримай цей список під рукою.
З гумором стався до коментарів колег та до свого переходу — адже це справді прикольно та весело.
Власні назви по роботі, щоб не ускладнювати життя собі й іншим, можна вимовляти російською: «В папці «Заказы» знайди, будь ласка, папку «Прошлогодние». Дякую!».
Роби записи українською у своєму діловому щоденнику.
На початку перед зустрічами, де всі говоритимуть по-російськи, Тобі доведеться налаштовувати себе окремо на кожну з них: «Я розмовляю українською».
У випадку мовних непорозумінь можна скористатися такою фразою: «Я розмовляю українською, бо це моя мова. Якщо Тобі важко, скажи, я перейду на російську».
Варіант «Чемний».
«Я відповідаю українською».
Ти розмовляєш українською з усіма, хто до Тебе звертається по-українськи. Ти також пишеш повідомлення в Інтернеті українською мовою.
Якщо Ти обрав варіант «Чемний», Ти так само маєш підготуватися. Почни з січня 2007 тренуватися на найближчих друзях або в громадських місцях. Потім Ти будеш відчувати себе впевненіше, спілкуючись з україномовними людьми у більш відповідальних ситуаціях. Не соромся помилок. Завжди пам'ятай, пройти через них - це єдиний шлях вивчити мову.
Чому це важливо — відповідати українською? За статистикою, коли Ти відповідаєш російською, половина україномовних киян також переходить на російську.
У варіанті «Чемний», як і в варіанті «Максимум», діє правило «розмовляю українською, коли хочу». Якщо Тобі важко витримати тривалу розмову, Ти спочатку можеш використовувати прийом «перші три фрази українською». Декілька фраз українською, а потім - продовжуй російською. Які проблеми? Адже Ти знаєш дві мови. І зможеш говорити українською щоразу більше. Головне — Ти постійно прагнеш розвивати свою українську.
Україномовна людина вже помітила Твої старання та подумки подякувала тобі. Тобі навіть можуть запропонувати з чемності перейти на російську, май сміливість відповісти: «Ні, я тренуюсь розмовляти українською. Продовжуймо».
Якщо компанія, де Ти працюєш, використовує вітальні короткі речення, кажи їх українською. Наприклад, яку МакДональдзі кажуть: «Вільна каса». І всі ми знаємо, що перебуваємо в Україні, а не в Росії. Намагайся також робити офіційні заяви від компанії українською мовою.
Якщо Ти бачиш, що людина приїхала з села, звертайся до неї по-українськи. Адже вона розмовляє українською, але часто має комплекс меншовартості у великому місті, столиці, де відчуває себе чужою. І тому переходить на російську. Нарешті, на шістнадцятому році незалежності своєї країни, Ти можеш допомогти мешканцям села зрозуміти, що це нонсенс — соромитися української мови (навіть її суржику) у столиці України!
Варіант «Симпатик».
«Я симпатизую українській»
Обирай україномовну версію фільмів, газет, телевізійних та радіопрограм.
Обери кілька слів українською, які Тобі подобаються. Вживай їх «по приколу» («шаленію», «зненацька», «напризволяще», «халепа», «крихітка» чи ін.).
Вживай власні назви українською. Наприклад: Палац спорту, Палац «Україна», Майдан Незалежності, Верховна Рада, Міністерство освіти тощо.
Варіант «Мінімум». «Я поважаю право людини говорити своєю мовою».
Не сприймай українську як вторинну мову. Адже мова землі, на якій Ти живеш, не може бути вторинною. Вона може бути в слабшій позиції, але не вторинною. Своє завжди є найкращим вже тільки тому, що це своє. Якщо Ти віриш в це і працюєш, з часом українська стане такою ж розвиненою і зручною для життя в Києві, як французька в Парижі, італійська в Римі чи англійська в Лондоні.
Сьогодні українська мова менш поширена в Києві, ніж російська. А могло бути інакше? Яка мова могла краще розвиватися у Російській Імперії — російська чи українська?
Стався з розумінням до тих, хто говорить суржиком. Адже суржик — він також наш, український. Люди, для яких суржик — рідна мова, не винні, що без держави українська мова не могла повноцінно розвиватися. Суржик - це мова нашої землі, яка була поранена та деформована чужоземним впливом.
Потрібен час і бажання. Сьогодні людина говорить суржиком, а завтра її діти повноцінно оволодіють українською і стануть частиною міцної україномовної спільноти.
Місця в Києві, де йде українське культурне та «тусовочне» життя:
1. Національний заповідник «Софія Київська»
Вул. Володимирська, 24. Тел.: 278-26-20, 278-62-62
2. Національний музей історії України
Вул. Володимирська, 2. Тел.: 278-65-45
3. Музей «Духовні скарби України»
Вул. Десятинна, 12. Тел.: 278-83-08
4. Національний музей Тараса Шевченка
Бульвар Тараса Шевченка, 12. Тел.: 234-25-56
5. Лінгвістичний музей К. Тищенка при Київському національному університеті імені Т. Шевченка
Вул. Володимирська, 62. Тел.: 239-34-97
6. Книгарня-кав'ярня «Бабуїн»
Вул. Богдана Хмельницького, 39. Тел.: 234-15-03
7. Пінчук Арт-центр
Вул. Басейна/В. Васильківська, 1-3/2. Тел.: 590-08-58
8. Музей Івана Гончара, Український центр народної культури
Вул. Івана Мазепи, 29. Тел.: 288-54-19, 278-92-66
9. Київський академічний молодий театр
Вул. Прорізна, 17. Тел.: 278-73-92
10. Бар «Барабан»
Вул. Прорізна, 4-А. Тел.: 279-23-55
11. Будинок-музей Тараса Шевченка
Пров. Тараса Шевченка, 8-А. Тел.: 228-35-11
12. Драматичний національний академічний театр імені Івана Франка
Пл. Івана Франка, 3. Тел.: 279-59-21, 279-58-81
13. Національний художній музей України
Вул. Грушевського, 6. Тел.: 278-13-57
14. Український дім
Вул. Хрещатик, 2. Тел.: 278-34-36, 278-59-50
15. Київський міський будинок учителя
Вул. Володимирська, 57. Тел.: 234-30-72
16. Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка
Вул. Хрещатик 10-Б. Тел.: 278-24-63
17. Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Центр сучасного мистецтва, галерея «Підвал», театральний центр, кіноклуб
Вул. Г.Сковороди, 2. Тел.: 425-77-76, 425-77-78
18. Київський державний театр «Колесо»
Вул. Андріївський узвіз, 8. Тел.: 425-05-27
19. Центр сучасного мистецтва «Дах»
Вул. Велика Васильківська, 136. Тел.: 529-40-62
20. Державний музей книги і друкарства України
Вул. Івана Мазепи, 21, корпус 9. Тел.:280-79-76, 280-78-43
21. Державний музей народного декоративного мистецтва
Вул. Івана Мазепи, 21. Тел.: 280-36-93, 280-43-43
22. Музей історичних коштовностей
Вул. Івана Мазепи, 21. Тел.: 280-13-96
23. Музей гетьманства
Вул. Спаська, 16 Б. Тел.: 462-52-90
24. Музей Михайла Грушевського
Вул. Паньківська, 9. Тел.: 244-27-34
25. Музей сучасного образотворчого мистецтва України
Вул. Братська, 14. Тел.: 463-76-69
26. Державний музей театрального, музичного і кіномистецтва України
Вул. Івана Мазепи, 21, корпус 24. Тел.: 280-51-31
27. Будинок письменників України
Вул. Банкова, 2. Тел.: 253-64-36
28. Музей видатних діячів української культури: Л. Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського,
М. Старицького
Вул. Саксаганського, 97. Тел.: 289-57-52
29. Музей національної кіностудії художніх фільмів ім. Довженка
Пр-т Перемоги, 44. Тел.: 456-92-31
30. Державний музей народної архітектури та побуту України
НАН України біля с Пирогово. Тел.: 526-24-16, 526-57-65,526-25-27
Читайте решту:
Вступ: Українець чи малорос - вирішуй сам
Частина перша: Читанка для мешканців Московської колонії
Частина друга: Здоровій волі до влади присвячується
Частина третя: Ти бачиш ховрашка? Ні. А він є!
Читайте також:
Страх і ненависть в Донецьку: як бути з мовою на сході?
Друга державна: для чого і всупереч кому
Мовне питання: Висмоктавши з пальця, поцілили в яблучко
Слідами злочинної бездіяльності влади: втрачаємо мову і Крим
У створенні книжки брали участь:
Денис Самигін, Артем Соколенко, Наталка Брагінець, Олена Кошіль, Сергій Корнієнко, Марія Петранюк, Лариса Масенко.
Громадський рух «Не будь байдужим!»
e-mail: info@nbb.com.ua
Для волонтерів: volunteer@nbb.com.ua
www.nbb.com.ua
Наклад: 5 000 примірників.
Кольороподіл та друк ТОВ «Перфект Стайл»
Замовник: Валерій Умрихін
| : | Средня оцінка: |
|
Ваш голос враховано | Голосів: 3 |
  |
|
Прокоментувати
Читати правила
Лipник 06.08.2007 15:48:03 |
а я пiдор! | |
Павло 08.03.2007 14:18:24 |
На жаль, окремі добродії допускають неповагу до своїх братів росіян, називаючи їх безпідставно кацапурами чи москалями. НАШИМ ОКУПАНТАМ ТІЛЬКИ ЦЬОГО І ПОТРІБНО. Бо всі слов`яни походять із єдиного генетичного кореня. Лише створивши в державі єдиний суспільний організм ми зможемо разом із росіянами, білорусами, поляками, чехами, словаками, болгарами та ін. побудувати власну державу та стати державотворчим народом. До цього нас закликали Кирило-Мефодієвці Т.Г.Шевченко, П.О.Куліш, М.І.Костомаров у своєму знаменитому “Законі Божім”. Книзі буття українського народу”, який втаємничується із 1847 року. Поки-що ми є окупованим народом. Для продовження цього стану наші окупанти і підкидають нам неіснуючі проблеми мовного характеру, щоб ми вічно та безпідставно чубалися. | |
ТИМ 26.02.2007 10:37:10 |
Юра ты сам понимаешь что тут нащелкал?А? Эк как тебя расколбасило. Ты самый глупый лирниковский клон:))) | |
21.02.2007 13:37:49 |
ТИМ, ты наверно не прочел предыдущие четыре десятка коментов. Дело в том, что Лирныку нравится, очень нравится быть обезьянками под разними никами. Смотри - песня одна и та-же и клинит его от передозировки галоперидола одинаково. То-есть под какую одежду не рядился - а Лирнык - он и в Африке Лирнык. | |
ТИМ 21.02.2007 12:25:13 |
Юра! Не будь дураком ага? Лечи кого другого. Тебе как человеку все было объяснено - тема закрыта, Лирник отпыжен - чего еще надо? Справлятся с ним некто не собирался - он потерян - пустой звон. Я с ним развлекаюсь иногда.И вообще я на вашем малороссийском наречии плохо понимаю - хотите общаться пишите нормальным языком. Вот Лирник перед умопомрачением на русский же перешел! Вам некуда время терять? Поговорите с зеркалом. Есть проблемы? - обсудим, не передергиавате часто и все путем - наладится. | |
Скорая психпомощь 20.02.2007 15:42:41 |
уже выезжаем... | |
19.02.2007 17:52:29 |
"У нас не у всіх є можливість виходити в інтернет," Это в каком колхозе ВУЗ??? Студенты...в очереди к единственному компу на весь институт сидят:)))) На инет- кафе гроши от стипухи год копят. Лирник опять облажался:))) | |
поликлиника 19.02.2007 16:15:36 |
Короч, кто знает где Лирник?(прошу прощения что пришлось ругнуться).На каком он форуме гнет правду? Можем подарить продолжение...Возвеличивание шизика гарантируем! Пишите сюда ссылки - а мы к этому шизофренику подтянемся. | |
17.02.2007 16:01:08 |
Шиза косит ряды свидомых. Лiрник со своими добавленными никами - шизофрения однозначно:)))) Победил великий и могучий русский язык! | |
17.02.2007 8:35:27 |
Лирник есть пример тому, что может примитивная идеология вкупе с украинизацией сотворить с националистом – тяжелая форма шизофрении. Кто – то еще хочет попробовать? | |
16.02.2007 18:49:28 |
Лирник интересный для науки феномен. Сейчас в значительной степени у него уже преобладает синдром отрицания реальности – нечто подобное наблюдалось у Адольфа Гитлера в апреле 1945 года перед полной безоговорочной капитуляцией фашистской Германии. Обратите внимание уважаемые коллеги на реплики, которые он вкладывает в уста Святогора в попытках замыться – это же полный уход от реальной обстановки, о чем я и говорил выше. Ничего из вякнутого Святогором не соответствует действительности, но упорно муссируется им в множественном однообразном числе. Явно сказывается действие галоперидола, что выдает в оном Святогоре поторопившегося с приемом препарата Лирника ( либо с его передозировкой), однозначно с вами согласен коллеги. Печально если жизнь Святогора – Лирника оборвется так же, как и у его товарища по несчастью – незабвенного Адольфа. | |
16.02.2007 18:10:29 |
Лирник! Будете буйствовать и дальше, тогда мы введем вам галоперидол ректально, но будет немного больно, таблетки все-таки крупные | |
16.02.2007 15:14:52 |
Лирнык-Святогорушка! Эк тебя заклинило! И давно это с тобой? Смотри, будь осторожен, с такими вещами не шутят. А коментики твои, несмотря на их многочисленность - 0,1 Лир, не более. | |
16.02.2007 15:11:38 |
В течение беременности препарат следует применять только в случае крайней необходимости. Прежде чем принимать этот препарат следует информировать своего лечащего врача, если Вы беременны или у вас есть подозрения, что Вы беременны. | |
16.02.2007 10:37:32 |
Похоже жизнь тебя ничему не учит Лирник: уперся оглоблями, не видишь очевидного – в этот раз ни твое мовянное просторечие, ни ложь с обманом успеха не принесли – фиксирую явный неуспех и катастрофический провал твоей глухой обороны. Бедный Лирник – ты стал жертвой своего свидомого высокомерия | |
16.02.2007 8:55:11 |
Коллеги – остановитесь! Мы же должны прощать убогих и больных! Где же врачебная этика? Травить Лирника это все как кормить дятла сухариками с чугунной сковородки. Изощренный садизм называется.:)))))) | |
16.02.2007 7:31:00 |
Для меня лично Лирник стал синонимом больного опустившегося шовиниста – я не могла себе раньше представить, что такое бывает в реальности. А украинский язык ассоциируется в первую очередь вот с такими как Лирник «свидомыми» патриотами Украины, а уж потом с Лесей и Шевченко. Закончу в этом году учебу – и подальше из этой больной страны: в Чехию, Россию или Польшу работать по спецухе, где уже есть знакомые – только не здесь, где все зыбко и задули ледяные ветры всеобщей украинизации. Мова там мне точно не понадобится, на перспективу лучше начну учить английский. Спасибо Лирник - помог мне и моим сокурсникам определиться. Счастливо оставаться! | |
16.02.2007 6:57:30 |
А мне интересно, какой сегодня придумает Лiрник ник, чтоб себя любимого подтирать, подмывать да ректальные свечи от разрывов вставлять себе вставлять – трезубец болит нверняка - что только с ним не делали:))))). Что – то пан Крылов его давно не обслуживал. Сам Лирник настолько бестолков, что ждать чего – то оригинального от него уже не приходится. :))) | |
15.02.2007 22:49:31 |
Лирник точно мазохист – потому что явный импотент. Ему об этом постоянно напоминают, злоупотребляет увлечением пассивной педерастией, что он старается скрыть от близких (на всякий случай). Интернет другое дело – здесь он может не скрываться как педераст и копрофил и откровенными намеками просит, чтоб его «трахали» и "кормили". Лирник получает всякий раз, как сюда заявится, порцию унижения и моральных песдюлей, но болезнь влечет его на эту страницу получать их снова и снова. От этих процессов у него срабатывают центры удовольствия в воспаленной коре головного мозга и он получает оргазм или нечто схожее т.к. другими способами природой ему не дано это чувств. Лирник больной, жалкий человек, над которым посмеялась судьба и который выплескивает на нас свои комплексы. Как врач прошу всех сознательных – не издевайтесь над убогим, больным Лирником – это может вызвать патологические расстройства в его слабой нервной системе в реальности, что приведет к тяжелым последствиям для его и его семьи – не навредите короче. Давайте по ICQ продолжим разговор коллеги – феномен Лирника подлежит глубокому изучению во избежания подобных тяжелых случаев. Попробуем помочь ему медикаментозными средствами. | |
15.02.2007 17:19:58 |
Да! К диагнозам Лирныка явно нужно прибавить еще и усугубленный мазохизм. Я просто поражаюсь! Его здесь отымели все, кому не лень (да и те кому лень, с и-нета готовые имелки скачали для него), а он все рассказывает, как когото по столу возит, сколько человек сагитировал за укрмову, какой он у нас такой-да-этакий. С ним уже даже никто серьезно не дискутирует, народ потешается с него, а ему, похоже, это колссально нравится. Бедненький. | |
15.02.2007 9:44:50 |
На посошок анонимному каментатору-оранжевому - анонимному святогору: не стоит бегать от снайпера – умрешь уставшим.Прим.: посошок (устар.) – палочка в дорогу ;-)))) | |
15.02.2007 9:00:11 |
Да, Святогор прав, держат вас свидомые за второй сорт. Мало что обозвали язЫк болгарско-церковным с блатняковской азиатской примесью примесью, так еще происхождением неславянским рожей тыкают. Да, некому постоять за Русь Великую. | |
15.02.2007 8:31:42 |
Если Святогор сунул сюда свой нос, значит он уже большой мальчик. Ну назвал нас падонками – перепутал Обоз с Udaff.com, с кем не бывает – туда он ссытся зайти, там каклам очко «на счет три» выворачивают – ресурс удава российский, а здесь добрые люди в белых халатах, тишина как в заповеднике–вот он и погнал на нас топыря заготовки, вепря решил из себя корчить | |
15.02.2007 7:57:35 |
Что за хрен спустился з гор – нам назвался Святогор? Назвал солидных, авторитетных дохтуров падонками, нагнал чепухи. За больничным пришел, симулянт – хрен теперь тебе, а не больничный, больница переезжает, поздно нарисовался. Лучше бы молчал – у тебя еще лапша на ушах не обсохла. Где ты видел у свидомых имелки для имения, мальчик – у них таковой орган отсутствует по определению. Каждый свидомый – озлобленный импотент, они и размножаются-то почкованием. Да рот у них беззубый: подрастешь – объясним для чего. Прими увиденное здесь, как народную забаву и не плачь больше – иди к маме. | |
14.02.2007 19:51:36 |
«Белочка»- РИСПЕКТ;)!!! Харашо поржал :)))))))) | |
Прокоментувати
