Фізика Рузі Талейархана (Rusi Taleyarkhan), що опублікував декілька статей про успішне проведення реакції холодного ядерного синтезу, звинуватили в науковій несумлінності. Як повідомляється у звіті, опублікованому Університетом Пердью після проведення розслідування, в діяльності Талейархана виявлено два приклади несумлінності. В обох випадках Талейархан намагався представити досліди, виконані співробітниками його лабораторії, за незалежну верифікацію його роботи.

Талейархан і його колега Річард Лейхі (Richard T. Lahey, Jr.) заявили про успішне проведення реакції ядерного синтезу в 2002 році. У статті, опублікованій у журналі Science, вони стверджували, що реакція, що супроводжується виділенням величезної кількості енергії,  проходить у бульбашках газу всередині рідини за їх лопання (так звана реакція кавітації). Кавітацію бульбашок Талейархан і Лейхі ініціювали, пропускаючи через рідину звукові хвилі.

Усі спроби повторити роботу фізиків в інших лабораторіях провалилися. У 2005 році Талейархан заявив, що одній групі дослідників це вдалося. Статтю про успішне проведення реакції «холодного термояду» за допомогою кавітації опублікували в журналі Nuclear Engineering and Design двоє науковців, у одного з яких – Ібань Сюя (Yiban Xu) – був дослідницький грант на роботу в лабораторії Талейархана. Другий співавтор роботи – Адам Батт (Adam Butt) – формально не мав відношення до лабораторії «автора термояду». Цей випадок став першим, у якому незалежна комісія у складі шести представників п'яти різних інститутів, побачила ознаки наукової несумлінності.

На думку комісії, роботу Сюя та Батта не можна визнати незалежним підтвердженням результатів Талейархана, оскільки Сюй проводив усі досліди в лабораторії Талейархана на його обладнанні. Крім того, дослідник активно консультувався з Талейарханом, чиє ім'я, проте, не увійшло до списку авторів статті. З іншого боку, члени комісії визнали, що Батт був доданий у співавтори тільки для того, щоб у роботі з'явився «зовнішній» виконавець. На думку комісії, Батт не брав участь у виконанні роботи, і його ім'я було додане в список авторів вже після завершення всіх дослідів. Саме цей факт комісія визнала проявом наукової несумлінності.

Як другий приклад члени комісії назвали публікацію 27 січня 2006 року статті в журналі Physical Review Letters, у якій Талейархан стверджує, що його результати були підтверджені під час незалежного дослідження, та посилається на статтю в Nuclear Engineering and Design.

Проведення розслідування діяльності Талейархана було ініційоване Управлінням військово-морських досліджень США, яке частково спонсорувало його роботи. Протягом п'яти днів фізик може оспорити результати розслідування, подавши апеляцію, яка мала бути розглянута протягом п'яти днів.

Це вже не перший випадок, коли наукова діяльність Талейархана зазнає критики. Так, у 2006 році авторитетний науковий журнал Nature опублікував статтю, в якій були висловлені сумніви в достовірності отриманих фізиком результатів. У цьому ж році робота зазнала критики в журналі Science.

Про успішне проведення реакції холодного ядерного синтезу заявляв не тільки Талейархан із колегами, проте досі жодна з цих робіт  не отримала незалежного підтвердження, пише Lenta.ru.