Збільшити шрифт

1

2

3

Новини по темі»

	»Повінь у Чехії: 13 загиблих, сотні міст під водою
	»Західній Україні знову загрожує повінь (фото)
	»Повінь у Чехії: десять загиблих
	»На півдні Польщі пронісся смерч, є жертви

Читайте також »

	»Екологи лякають великою повінню на Дніпрі
	»Від паводку постраждало 498 людей - дані МОЗ

У Польщі впродовж майже 10 років повністю змінилось ставлення держави до проблеми допомоги потерпілим від стихійного лиха. Урядовці та представники політичних сил добре засвоїли трагічний урок, принесений колись Польщі так званою «повінню століття». Кого та чого у Польщі навчила біда? У Польщі ще пам’ятають повінь, що сталася у 1997 році в південно-західних регіонах країни. Були затоплені не лише поля, а й промислові міста регіону Нижньої Сілезії, у тому числі Вроцлав.

Для поляків найбільш болючим спогадом про лихо було те, що мешканці міст залишились самі віч-на-віч зі стихією. Телевізійні програми демонстрували, як без допомоги державних служб мешканці Вроцлава мішками з піском обкладали не лише свої домівки, а й історичні пам’ятки свого міста.

Тодішній прем’єр-міністр Влодзімєж Цімошевич, який прибув на місце катастрофи, відверто заявив, що всі, хто не застрахував своє майна, самі винні. Ці слова викликали велике обурення серед поляків. Польський парламент ішов 10 років до ухвалення закону про надзвичайні ситуації. Найважливішим пунктом цього закону є утворення єдиного державного центру управління рятунвальними службами. В інших законах говориться про резерв у державному бюджеті, закладений на випадок стихійного лиха, що становить однин мільйон злотих.

Цього року наприкінці липня так звана «велика вода» пройшла Карпатами від міста Закопане до Перемишля. Лише у Підкарпатському регіоні втрати в дорожній інфраструктурі сягають 120 мільйонів злотих. А фермери продовжують підрахунок втрат врожаю та посівів. Але найбільше ця повінь охопила західні регіони сусідньої України.

Варшава відреагувала на прохання Києва про допомогу. Минулого тижня близько 100 співробітників Державної пожежної служби разом із спеціалізованою технікою відбули до України.

Про нинішні дії польської єдиної системи управління державними рятувальними службами (щось на зразок українського МНС) розповів директор департаменту з надзвичайних ситуацій Підкарпатського воєводства Марек Ґурак.

«Держава зараз надає допомогу тим, хто найбільше постраждав. Можна сказати, що допомогу надають під гаслом: нікого не залишимо наодинці зі стихійним лихом. Держава є заступником людей, котрі стали жертвам стихії. Крім цього, уряд дає субсидії місцевій владі для відбудови зруйнованої інфраструктури», – зазначив Марек Ґурак.

Радіо Свобода також поцікавилося, як зараз, враховуючи досвід минулих років, працює державна система реагування у випадку стихійного лиха?

Марек Ґурак: «Перше, що зробив голова міської державної адміністрації – це негайно подав до міністерства внутрішніх справ заяву про надання грошової допомоги людям, які внаслідок повені втратили нерухоме майно. У нашому регіоні таких близько 70-ти родин. Вони отримають дофінансування в розмірі майже дві тисячі євро на родину».

Кожен фермер може отримати державну допомогу, оскільки втратив щонайменше 10 відсотків врожаю. Це можуть бути пільгові банкові кредити на відновлення сільськогосподарської техніки або посівів. Частину сплати кредитів держава бере на себе, також уряд може сплачувати за фермерів ставки страховим компаніям. Розміри кредитів, методи сплати вирішує місцева влада з подачі спеціальної комісії. «Біда нас навчила», – підсумував директор департаменту у справах надзвичайних ситуацій Марек Ґурак.

Радіо Свобода