Збільшити шрифт

1

2

3

Новини по темі»

	»Катівню НКВС у Львові перетворили на музей (фото)
	»Справа про геноцид в Україні суто кримінальна
	»Ющенко закликав вчитися любити Батьківщину у ветеранів
	»Комуністи помстяться за ОУН-УПА

Читайте також »

	»ООН просить Україну згадати Голодомор і допомогти Ефіопії
	»США визнали Голодомор 32-33 рр геноцидом українців

Заяви ізраїльського посла в Україні щодо неготовності Єрусалима визнати Голодомор актом геноциду не варто тлумачити як остаточну позицію держави. З такою оцінкою виступив ізраїльський політичний оглядач Євген Сова, пише Німецька Хвиля.

В інтерв’ю тижневику "Дзеркало тижня" посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що у Єрусалимі, вважаючи Голодомор найбільшою трагедією українського народу, водночас не можуть визнати голод 32-33 років актом етнічного геноциду.

Дипломат, утім, відзначила цілковиту підтримку Ізраїлем рішень міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, щодо трагедії Голодомору. Водночас ізраїльський політичний аналітик Євген Сова, який неодноразово висвітлював цю тематику у публікаціях в місцевих ЗМІ, зауважив, що останні заяви посла радше презентують певний спектр думок в МЗС Ізраїлю і їх не варто розглядати як остаточно сформовану державну позицію.

"Якщо завтра Кнесет прийме закон з визнання  Голодомору геноцидом, буде прийнято спеціальну резолюцію, лише це можна вважати кінцевим варіантом",- каже Сова.

Група депутатів в ізраїльському парламенті вже зайнята «зондуванням ґрунту» із визнання Голодомору, а терміни ухвалення такої резолюції, вважає аналітик, залежать від грамотної підготовки документу та сприятливої зовнішньополітичної кон’юнктури.

Натомість сьогодні, на думку Сови, в Ізраїлі не стануть вчергове дратувати Москву, зважаючи на напружені відносини через конфлікт в Грузії. У цій ситуації є аналогія із проблемою визнання вірменської трагедії – прийняття відповідної резолюції «буксує» через постійний опір офіційної Анкари.